Словник вступника
Абітуріє́нт (від лат. Abiturus – той, хто повинен піти), у більшості країн – особа, що закінчує середній навчальний заклад. У СРСР із кінця 50-х рр. термін «абітурієнт» помилково отримав інше значення – особа, що має намір вступити на навчання до вищого навчального закладу. Академі́чна відпу́стка – перерва у навчанні здобувача вищої освіти у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Акредита́ція освітньої програми – оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності вищого навчального закладу за цією програмою на предмет відповідності стандарту вищої освіти, спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання, досягнення заявлених у програмі результатів навчання. Апеляці́йна комісія – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється для розгляду апеляцій вступників. Апеля́ція (лат. appellatio – звернення) – оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції перед вищою. Також у значенні звернення на перегляд екзаменаційної оцінки (кількості балів), отриманої на вступному випробуванні у вищому навчальному закладі. Атеста́ція – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти. Відбірко́ва комісія – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється на структурних підрозділах вищого навчального закладу (факультетах, технікумах, коледжах тощо) для проведення консультацій з питань вибору майбутньої професії (профорієнтаційної роботи), прийому документів, оформлення особових справ вступників, а також для виконання інших функцій, пов’язаних з прийомом осіб на навчання до цього вищого навчального закладу. Виклада́ч – одна з основних посад науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу, яку можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра. Вища освіта – сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами ступенів вищої освіти відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Вищий навчальний заклад (ВНЗ), вищий учбовий заклад (ВУЗ) – окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей. Вступна́ кампа́нія – сукупність заходів, спеціально організована на певний період робота, діяльність для здійснення у певний період часу вступу осіб на навчання у вищі навчальні заклади. Вступне́ випробува́ння – перевірка рівня знань, умінь та навичок особи з конкурсного предмета, з навчальної дисципліни за програмою вищого навчального закладу, рівня здібностей до певного виду діяльності, що проводиться з метою оцінювання зазначеного рівня для конкурсного відбору до вищого навчального закладу у формі зовнішнього незалежного оцінювання, вступного екзамену, творчого конкурсу, фахового випробування або співбесіди. Вступни́й екза́мен – загальна перевірка знань, умінь та навичок вступника з певної навчальної дисципліни, що проводиться у письмовій формі. Вступни́к – особа, яка під час поточної вступної кампанії подала до вищого навчального закладу заяву про допуск до участі у конкурсі або про допуск до вступних випробувань. Га́лузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка. Доце́нт – одна з основних посад науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу. Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) – автоматизована система збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту даних, у тому числі персональних, щодо надавачів та отримувачів освітніх послуг з метою забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) – комплекс організаційних процедур (передусім – тестування) спрямований на визначення рівня навчальних досягнень випускників середніх навчальних закладів при їхньому вступі до вищих навчальних закладів. Кваліфіка́ція – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту. Кваліфіко́ваний робітни́к – це освітньо-кваліфікаційний рівень робітника, який на основі повної або базової загальної середньої освіти здобув спеціальні уміння та знання, має відповідний досвід їх застосування для вирішення професійних завдань у певній галузі народного господарства. Ко́ледж – галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. Коледж також має право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Комісія для проведення співбе́сід – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється для організації і проведення співбесід. Компете́нтність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти. Конкурсний бал – кількість балів вступника, показник, до якого входять результати оцінювання знань вступника, його умінь, навичок, здібностей з конкурсних предметів, творчих конкурсів, фахових екзаменів та інші показники, за яким формується рейтинговий список і який є критерієм для прийняття рішення про зарахування; обчислюється за алгоритмами, визначеними правилами прийому до вищого навчального закладу. Конкурсний відбір – процедура відбору вступників на навчання у вищому навчальному закладі за рейтинговим списком вступників. Конкурсний відбір, умови – відбір на визначену кількість місць у визначений Умовами прийому час вступників, що подали оригінали документів і знаходяться на вищих позиціях у рейтинговому списку. Конкурсний предмет – навчальний предмет, передбачений умовами вступу до вищого навчального закладу, рівень навчальних досягнень з якого враховується при проведенні конкурсного відбору до вищого навчального закладу. Ліцензува́ння – процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю на певному рівні вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності. Методи́ст – одна з основних посад педагогічних працівників вищого навчального закладу, яку можуть займати особи із ступенем магістра за відповідною спеціальністю. Мова викладання – державна мова. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності вищий навчальний заклад має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою. Молодший бакала́вр – це освітньо-професійний ступінь, що здобувається особою за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС. Молодший спеціалі́ст (застаріле, див. Молодший бакала́вр) – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (неповна вища освіта), який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетенцій для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Науково-педагогічний працівник – це особа, яка за основним місцем роботи у вищому навчальному закладі провадить навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність. ОКР (застаріле, див. Ступінь вищої освіти) – освітньо-кваліфікаційний рівень – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності. ОППП – освітньо-професійна програма підготовки – визначає нормативний зміст підготовки кадрів з вищою освітою та нормативний термін навчання за певним напрямом (спеціальністю) відповідного освітньо-кваліфікаційного (освітньо-наукового) рівня і містить перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю, програми нормативних навчальних дисциплін, нормативний термін навчання. Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості. Освітня діяльність – діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб. Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти. Післядипломна освіта – це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійно-технічної освіти (професії) та практичного досвіду. Педагогічний працівник – це особа, яка за основним місцем роботи у вищому навчальному закладі провадить навчальну, методичну та організаційну діяльність. Перепідгото́вка – професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку. Право на зарахування поза конкурсом – право вступника, передбачене законом, щодо зарахування до вищого навчального закладу без участі в загальному відборі, що реалізується відповідно до умов вступу до вищого навчального закладу. Право першочергового зарахування – право вступника на зайняття вищої позиції в рейтинговому списку при однаковому з іншими вступниками конкурсному балі. Предметна екзаменаційна комісія – функціональний підрозділ приймальної комісії, що утворюється для організації і проведення вступних екзаменів. Прийма́льна комісія – робочій орган вищого навчального закладу, що утворюється для організації і проведення прийому осіб на навчання до цього вищого навчального закладу. Термін повноважень приймальної комісії становить один рік. Пріорите́тність – показник, виражений числами від 1 до 15, який вступник особисто присвоює своїм заявам, де 1 є показником найбільшої пріоритетності заяви. Пріоритетність, визначена вступником в заяві про участь у конкурсі, не може бути змінена протягом вступної кампанії. Професі́йно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації. Прохідни́й бал – конкурсний бал останнього у рейтинговому (конкурсному) списку вступника, який попадає в число рекомендованих до зарахування. Ре́йтинговий (конкурсний) список вступників – список вступників за спеціальностями за черговістю зарахування на навчання відповідно до умов вступу до вищого навчального закладу згідно з чинним законодавством. Спеціаліза́ція – профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності. Спеціалі́ст (застаріле) – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (повна вища освіта), який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття спеціальних умінь та знань, достатніх для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Спеціа́льність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка. Співбе́сіда – форма проведення вступного випробування у вигляді опитування, що представляє собою процес обміну інформацією між вступником та членом комісії для проведення співбесід. Стажува́ння – набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань. Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій. Використовується для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ). Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу і наукової установи для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності з урахуванням необхідності створення умов для осіб з особливими освітніми потребами. Староста́т – форма органу студентського самоврядування. Старший виклада́ч – одна з основних посад науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу. Стипе́ндія (лат. stipendium – оклад) – постійна грошова виплата, що надається регулярно (зазвичай щомісяця) учням і студентам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів, а також аспірантам та докторантам, за умови успішного навчання. Студе́нт – особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра. Студе́нтське самоврядування – це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні вищим навчальним закладом. Студентське самоврядування здійснюється студентами (курсантами) безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосування студентів (курсантів). Сту́пінь вищої освіти – освітньо-професійний, освітній чи науковий ступінь, що здобувається особою у процесі навчання на певному рівні вищої освіти. Ступені вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. Технічна помилка – описка, граматична помилка, яка допущена уповноваженою особою приймальної комісії під час внесення даних заяви до ЄДЕБО, що підтверджується актом про допущену технічну помилку, сформованим в ЄДЕБО. УЦОЯО – Український центр оцінювання якості освіти – підрозділ Міністерства освіти і науки України, діяльність якого спрямована на розробку та апробацію моделей зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів з метою створення умов рівного доступу до вищої освіти.
|